- провідця
- —————————————————————————————прові́дцяіменник чоловічого роду, істотарідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
провідця
Смотреть что такое "провідця" в других словарях:
провідця — і, ч., рідко. Те саме, що ватажок 1), 2) … Український тлумачний словник
провідець — дця, ч., рідко. Те саме, що проводир 2), 3) … Український тлумачний словник
ватажок — (керівник певної організованої групи людей загону, банди тощо), провідник, отаман, проводир, ватаг, верховод(а), ватажко, проводар, провідець, провідця Пор. керівник … Словник синонімів української мови
доводець — дця, ч., діал. Проводир, верховода, провідник … Український тлумачний словник
провидець — дця, ч., заст., уроч. Те саме, що провісник 1), 2) … Український тлумачний словник
нормандці — ів, мн. (одн. норма/ндець, дця, ч.; норма/ндка, и, ж.). Населення французької провінції Нормандії … Український тлумачний словник
фламандці — ів, мн. (одн. флама/ндець, дця, ч.; флама/ндка, и, ж.). Народ, що становить одну з основних груп населення Бельгії, переважна більшість якого живе на її півночі та заході, а також у південних провінціях Нідерландів і північній частині Франції … Український тлумачний словник
